- радіоактивний
- —————————————————————————————радіоакти́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
радіоактивний — а, е. Який має радіоактивність. || Який має в своєму складі елементи з радіоактивністю. || Зумовлений радіоактивністю, пов язаний з нею. Радіоактивна енергія. •• Радіоакти/вне забру/днення біосфе/ри наявність радіоактивних речовин у середовищі,… … Український тлумачний словник
каротаж радіоактивний — карот(т)аж радиоактивный radiation (radioactivity) logging *radioaktive Bohrlochmessung, kernphysikalisches Bohrlochmeßverfahren, radioaktives Kernen комплекс ядерно фіз. методів вивчення складу і будови г.п., що складають стінки свердловин, а… … Гірничий енциклопедичний словник
альфа-радіоактивний — прикметник альфа радіоактивний прикметник … Орфографічний словник української мови
протонно-радіоактивний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радіонуклід — а, ч. Радіоактивний нуклід; такий, ядро якого здатне до радіоактивного розкладу … Український тлумачний словник
радіопульмонографія — ї, ж. Радіографічне дослідження легеневої вентиляції та життєвої місткості легень, що ґрунтується на використанні для дихання повітряно ксенонової суміші, яка містить радіоактивний ксенон … Український тлумачний словник
радіоторій — ю, ч. Радіоактивний елемент, що утворюється внаслідок радіоактивного розпаду торію … Український тлумачний словник
радій — ю, ч. Ra. Радіоактивний хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий блискучий м який активний лужноземельний метал. Він і його сполуки світяться у темряві … Український тлумачний словник
радіоізотоп — у, ч. Радіоактивний ізотоп … Український тлумачний словник
радіостронцій — ю, ч. Радіоактивний ізотоп – один з продуктів ядерного поділу … Український тлумачний словник